Комунальний Заклад "Одеський обласний ліцей №6 Одеської Обласної Ради"

  





Інформація для батьків

Організація діяльності ліцею №6 з 1 вересня 2021 року
25.08.2021
Як батькам і школі запобігти булінгу?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:
  1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
  2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
  3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
  4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
  5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
  6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
  7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
  8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
  9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
  10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.
Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
  1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
  2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  4. Пам'ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  5. Спробуйте з'ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга/однокласника.
  8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  9. Пам'ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
  12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам'ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.
Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
bull_2
  1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це».
  2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
  3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопчики завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства».
  4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
  5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
  6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
  7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
  8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
  9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
  10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
bull_3



Культура спілкування є однією з складових особистісної культури сучасної людини, яка забезпечує успішну взаємодію не лише в сучасному середовищі, а й в інших життєвих ситуаціях та виявляється у всебічній обізнаності з феноменом спілкування, осягненні його цінності, ефективній комунікативній поведінці.

Актуальність проблеми формування культури спілкування учнів визначається підвищеними на сучасному етапі вимогами, які суспільство висуває до комунікативної компетентності.

Для дитини молодшого шкільного віку його батьки, учителі й однолітки - особливі люди, його будинок і школа - це цілий величезний світ. Дитині дуже легко згубитися в цьому світі, який з кожним днем стає для нього все ширше й ширше. Щоб зрозуміти цей світ, дитині потрібно вміти налагоджувати контакти з іншими людьми, що живуть поруч.

Істотним аспектом, що визначає ефективність навчання дитини в школі, є формування сфери міжособистісних відносин. Особливу проблему представляють комунікативні труднощі, що виникають поза родиною у відносинах із учителями й однолітками — від негативізму, агресивності й неслухняності дитини до виражених форм страху й невпевненості. Неадекватні відносини з однолітками є показником неблагополуччя в особистісному розвитку. При цьому спілкування є показником особливостей самооцінки дитини, її особистісних рис, характеру, морального вигляду.

Практично у кожної дитини в певні моменти життя виникають деякі труднощі, пов'язані зі спілкуванням. Дитині потрібно допомоги розвинути вміння, що знадобляться йому в реальному спілкуванні, які допоможуть пройти складний, але необхідний шлях до безпроблемного спілкування більш безболісно.

img

При укладанні програми факультативного курсу були використані типові та авторські програми Силіної О. Подорож у країну розуміння / / Шкільний психолог, 2007, № 16.; Хухлаєвої О. Хочу бути успішним. М., Чистые пруды, 2005. - Бібліотечка "Першого вересня», серія «Шкільний психолог», Випуск 5; Ігоря Вачкова, Аліси Попової, Тетяни Аржакаєвої «Конспекти занять по програмі. Психологічна абетка» (4-й рік навчання) «Шкільний психолог» (N12/2010); Васильченко К.В. Подорож в країну «Я». - Д.: "Сталкер", 1998 р.

Програма курсу призначена для організації роботи з учнями молодшого шкільного віку. Факультативний курс «Таємниці спілкування» розрахований на 1 рік навчання (35 занятій).

У програмі представлений цикл занять, спрямований на подолання учнями емоційних і комунікативних проблем, формування необхідних навичок упевненого, безконфліктного спілкування. У результаті роботи за даною програмою учні одержать знання й навички, необхідні для формування комунікативної культури з урахуванням вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку.

Програма враховує зони найближчого розвитку учнів шкільного віку в оволодінні комунікативними навичками; на заняттях не обмежується самостійність і активна доля дітей у вирішенні завдань, заохочується творча діяльність кожного учня. Усвідомлення нової інформації відбувається через виконання практичних завдань, участь в різноманітних рольових іграх.

Метою реалізації даної програми є сприяння подоланню учнями емоційних і комунікативних проблем, формування необхідних комунікативних навичок.

Завдання:

  1. Допомогти учням у подоланні емоційних, поведінкових і комунікативних проблем.
  2. Сприяти росту позитивної самооцінки й позитивного прийняття навколишніх.
  3. Сприяти росту пізнавальної активності учнів, здатності до вирішення різних когнітивних і творчих завдань.
img

Програма факультативного курсу передбачає проведення занять із включенням психогімнастичних вправ. Програма складається з 35 занять.

Під час викладання даного курсу використовуються такі методи та форми роботи:

  • рольова гра;
  • мозковий штурм;
  • робота в групах;
  • дискусія;
  • бесіда;
  • анкетування.

Кожне заняття починається ритуалом вітання, що виконують функцію встановлення емоційно-позитивного контакту психолога з учнем, а завершується ритуалом прощання. Ця процедура сприяє згуртованості дітей, створює атмосферу групової довіри й прийняття.

Розминка включає вправи, що допомагають дітям настроїтися на роботу, підвищують рівень їх активності й включення в роботу групи. Основна частина заняття містить вправи, ігри, прийоми, обумовлені темою й метою заняття.

Обговорення підсумків заняття або рефлексія передбачає емоційну й значеннєву оцінку змісту заняття в ході заключного обговорення.

Технічне оснащення для занять:

  • інтерактивна дошка;
  • проектор;
  • комп’ютер.

Для організації навчального процесу можливе використання презентацій, відео.

Основні організаційні правила проведення занять:

  • створення атмосфери довіри й комфорту, породжуваної стилем поведінки психолога;
  • у кожний момент часу може говорити тільки одна людина, можна по черзі;
  • кожний має право на висловлення своєї думки й участь у роботі.

Передбачуваний результат:

  • адекватність емоційних переживань, пов'язаних з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрацією своїх можливостей.
  • стабілізація емоційного стану учнів з підвищеним і високим рівнем тривожності.
  • сприятливий психологічний клімат у дитячому колективі.

В результаті роботи за даною програмою учні одержують знання й навички, необхідні для формування комунікативної культури. Паралельно йде робота з наявними індивідуальними особливостями й проблемами (невпевність, низька самооцінка, низька навчальна мотивація). Засвоївши програмний матеріал учні повинні знати правила спілкування в групі, навчитися слухати один одного, регулювати свою поведінку, виражати емпатію, визначати перешкоди при спылкуванні, вміти активно слухати співрозмовника, оволодіти різноманітними прийомами вербального і невербального спілкування, застосовувати на практиці основні принципи толерантної поведінки.




За відсутність дітей на уроках
батьки відповідатимуть перед поліцією
батьки
Для удосконалення процесу навчання уряд України затвердив постанову щодо обліку відвідування учнями навчальних закладів.
Повідомляє Урядовий портал.
Якщо неповнолітній учень не з'являвся на заняттях протягом 10-ти днів поспіль без поважних причин, навчальний заклад невідкладно повідомляє про це місцевий відділок Нацполіції та службу у справах дітей. Контроль за веденням обліку здійснюють відповідні структурні підрозділи.
Пояснити відсутність дитини у школі можна за допомогою медичної довідки, письмового пояснення батьків (опікунів) чи інших законних представників. Дані дитини шкільного віку видаляються з реєстру у разі досягнення нею повноліття, здобуття повної загальної середньої освіти. А також у випадку, коли учня взяли на облік на території іншої адміністративно-територіальної одиниці та її вибуття на постійне місце проживання за межі.
Якщо дитина не залучена до навчання, батьків притягають до відповідальності аж до позбавлення батьківських прав.
26-09-2017



Батьки! Вам потрібно припинити звинувачувати у всьому вчителів!
родители и учителя
Канадський вчений і багатодітний батько Блейр Кінг зробив для себе відкриття, про яке вирішив поділитися з іншими батькам.
«Я – батько трьох дітей. Моєму синові 8 років, двом донькам – 7 і 4 роки. Моя дружина вже 15 років працює вчителем молодших класів.
За ці роки я вислухав незлічену кількість вчительських історій. Це змусило мене усвідомити деякі речі. Цим я хотів би поділитися з іншими батьками.
Ми завдаємо величезної шкоди нашим дітям. Ми виховуємо покоління людей, які не зможуть досягти успіху в сучасному світі. Ми вчимо їх бути егоцентричними і здаватися, часто навіть не спробувавши щось зробити.
У цій статті я хочу розповісти вам про уроки, які я отримав, поспілкувавшись з великою кількістю вчителів.
Ви не найкращі друзі своєї дитини, ви – її батьки.
Ваше завдання: прищеплювати хороші моделі поведінки і стежити за дотриманням правил. Багато батьків думають, що вони в першу чергу кращі друзі дитини, а вже потім батьки.
Це помилка. Найкращий друг – це людина, яка підтримує вас в хороших і поганих ситуаціях, але друг не може закликати вас до відповідальності за свої дії або до дисципліни. Як раз для цього у нас є батьки.
Усвідомлена безпорадність дітей – це ваша вина.
Є один явний недолік, який наше покоління батьків прищепило своїм дітям – це усвідомлена безпорадність.
Суть проблеми в тому, що діти знають, що якщо сказати: «Я не можу це зробити», їх батько (мати) закінчить завдання замість них. Таким чином, ми виховуємо дітей, які опускають руки після першої ж спроби, або навіть не пробують щось зробити самостійно.
Поразка – це частина дорослішання. Діти повинні навчитися зазнавати невдачі, а потім збиратися, приводити себе в порядок і пробувати знову.
Вони повинні знати, як слідувати інструкціям, але вони також повинні знати, що робити, якщо немає інструкцій, а існує тільки поставлена завдання.
Покажіть своїм дітям, що потрібно зробити (або дайте їм інструкції), а потім відступіть і дозвольте їм спробувати себе. Звичайно, вони будуть робити це гірше, ніж ви, але це частина дорослішання. Дайте їм шанс вдосконалюватися, інакше вони ніколи нічому не навчаться.
Найбільше вчителів засмучує дитина, яка навіть не намагається виконати завдання. Але вони бачать таке кожен день, тому що занадто багато батьків виконують всі важкі завдання замість своїх дітей. В результаті їх діти не можуть, не готові, або просто не хочуть самостійно вирішувати проблеми.
Батьки, ви повинні відстоювати своїх дітей, але також повинні підтримувати вчителів своєї дитини.
Багато батьків вважають, що повинні захищати своїх дітей. Це абсолютно вірно. Але пам’ятайте, що ви також повинні підтримувати вчителя. Підтримувати вчителів означає слухати їх і враховувати те, що вони говорять про вашу дитину, тому що, вірте чи ні, ваша дитина може вести себе по-різному у вашій присутності та в навчальному закладі.
Багато батьків також, здається, забувають той факт, що викладачі є професіоналами. Ми всі ходили в школу, але це не означає, що ми фахівці в галузі викладання. Коли ви сперечаєтеся з учителем у присутності своєї дитини, ви говорите дитині, що вчитель не авторитет.
Коли вчитель щось вам розповідає, не запитуйте дитину чи це правда. Вам може здатися, що ви залучаєте чадо в дискусію, але насправді ви ставите під сумнів слова вчителя.
Подивіться на це з боку педагога. Ви, по суті, сказали, що не вірите в те, що сказав учитель, поки це не підтвердить ваш дитина.
Шановні батьки, вчитель не може виховувати вашу дитину!
Багато батьків плекають ілюзію, що вчителі в школі можуть навчити їх дітей усього необхідного для дорослого життя. Але саме ми, батьки, відповідальні за правильне виховання людей. Це не функція шкіл.
Багато батьків кажуть: «Нехай вчитель навчить цього мою дитину». Ну, давайте порахуємо. Вчитель вашої дитини проводить з нею приблизно 7 годин в день, 5 днів на тиждень, приблизно 30 тижнів на рік. Цього часу мало, щоб навчити її правилам поведінки і ще подати навчальну програму!
Саме батьки повинні показувати приклад і викладати своїм дітям важливі життєві уроки. Вчителі можуть доповнювати вас, але саме вас будуть наслідувати ваші діти. Станьте добрим прикладом для наслідування!»
А що ви думаєте на цей рахунок?
Джерело: Тутка

Шановні діти, батьки,вихователі та педагоги!
21.12.18 року у нашій школі було проведено благодійну акцію
«Ярмарок смаколиків»
Всі класи нашої школи прийняли активну участь в благодійній ярмарці і кожен клас заробив гарні кошти.
Висловлюємо Вам щиру вдячність за участь та небайдужість. Ваша допомога - відчутна підтримка одному дуже хорошому хлопчику.
Знайомтеся – ПРІМІЧ ДМИТРО , 18.10.2009 р.н., м. Одесса.
Діагноз: анапластична астроцитрома головного мозку.
fair_2fair_1
Біда приходить не очікувано і не помітно. Наш маленький одеський співвітчизник на ім'я Дмитро Пріміч, був як і всі діти веселим та добрим хлопчиком. Пішов у перший клас, там здобув собі друзів, гарно навчався. Проте вже через пів року у 2018 році він тяжко захворів на ГРИП, хвороба супроводжувалася високою температурою. Наче хвороба минула, але це був тільки початок. Вже на прикінці лютого того ж року у Діми спостерігались нестерпні болі голови, які він терпіти не міг. Результати томограми показав страшний діагноз - пухлину мозку. Для батьків це було дуже болючим ударом. В Одесі не має обладнання для проведення таких складних хірургічних операцій. Батьки знайшли лікарню у Києві, там і зробили операцію, яка пройшла досить таки успішно, та не все так добре, аналізи виявилися не втішними, пухлина – злоякісна.
Для того щоб перемогти хворобу, Прімічу Дмитру потрібно пройти курс лікування та реабілітації. На лікування потрібна велика сума коштів. Родина Діми не має таких грошей, всі їх заощадження витрачені на операцію. Тому наша допомога – це надія для дитини на видужання, та на подальше щасливе життя!
Діма любить дуже тварин, у вільний час майструвати з конструктора «Лєго» космо-літаки та роботів, які допомагають людям. В майбутньому мріє подорожувати та робити нові відкриття. Тож побажаємо йому скоріше видужати та зростати здоровим, розумним, винахідливим хлопчиком!
Добрі справи не залишаються непоміченими - вони як маяки світять тим, хто чекає допомоги. Ми впевнені, що Ваш приклад показовий і для інших благодійників. Надаючи допомогу, Ви даруєте не просто матеріальні цінності, а даєте радість і надію.
Нехай Ваша доброта і щедрість повернуться до Вас сторицею. Бажаємо Вам усіляких гараздів, здоров'я, процвітання і побільше тепла на Вашому життєвому шляху!
Стаття про Дмитра Приміча на Пчелке